Sitemap Poland English Slovak
Architektura drewniana...


photo Miroslav

Популярне
... Центру Екуменічної Культури (ЦЕК)...
Published: 20.06.2010

Isaj
- cerkiew greckokatolicka pod wezwaniem sw. Michala Archaniola.
Pierwsze wzmianki o cerkwi pochodza z 1507 roku. Istniejaca cerkiew zostala zbudowana w 1663; odnowiona w 1801 i 1875. Posiada trzy wieze z lamanymi dachami. Do nawy zbudowanej na polu kwadratu, przylega szesciokatne prezbiterium oraz prostokatny babiniec. Od poludniowej i pólnocnej strony do nawy przylegaja male symetryczne dobudówki.



Лемки - відомі також як руснаки, були групою руських гуцулів, що заселяли Низькі Бескиди і долину Ослави на сході, а також частину Сондецького Бескиду аж по Попрадську долину на заході.
Бойки – це Бещадські гуцули, що поселилися вздовж північної дуги Східних Карпат. ВІД витоків Сану до Ломниці на Україні. На сході вони граничили з Гуцульщиною.
   Свідоцтвом віри як бойків, так і лемків є прекрасні  дерев’яні церкви, вибудовані згідно визначених правил. На початках ці церкви не відрізнялися від православних дерев’яних святинь Червоної Русі. Однак з часом, особливо від другої половини XVII століття куполи лемківських церков набули форм багатоступеневих чотирьохспадових дахів, увінчаних вигнутими цибулястими куполами з псевдоліхтарями, наближаючись своїми формами вежичок до латинських костелів. Почали також до трійчатих форм добудовувати вежі з приміщеннями, що служили також дзвіницями, так як це було у римо-католицьких костелах. З того часу вежі стали невід’ємною частиною уніацьких церков, що будувались у Східних Карпатах. В архітектурі лемківських церков на теренах Сондецького і Низького Бескидів, а також Словаччини, можна вирізнити декілька типів:
- північно-західний; трьохмірні будівлі у вигляді квадратів з видною вежею, з похилими стінами. Вся будівля накрита похилими дахами, котрі увінчували бані.
- південний; будівлі двохмірні на вигляд, де презбітеріум і наву накривають похилий ламаний дах. Вежа з вертикальними стінами встановлена на зрубі бабинця, а не безпосередньо на землі.
- північно-східний; будівлі дво-, або тримірні, де часто основна будова видовжена захристією добудованою до презбітеріуму або сіньми до бабинця. Характерним є те, що окремі частини церкви мають рівну висоту і накриті двоспадовим дахом з чудовими банями.
- загальний; тримірні будови з вежею від заходу, нава і презбітеріум накриті двоспадовим дахом з банями. В основному їх будували під кінець XVIII і у XIX столітті.
  
В бойківсьвих церквах, особливо у центральній частині Бойківщини, напрацьований характерний стиль похилих дахів, що нагадували своїм виглядом китайські пагоди. Можливо для того, щоб згармонізувати куполи, що підносились до неба, з верхівками гір, серед яких були вибудовані.
  
Наступна етнографічна група Карпатського Підгір’я  - це підгоряни. До неї належали люди польського походження з домішками  німецьких і русько-волоських поселенців. Вони були перехідною групою  між людністю, що заселяла гірську і низинну місцевість.
  
Біля них сформувалися долиняни – не гуцули, а за походженням польсько-руським поселенці, що мешкали в околицях Саноку, Буковска і Лєска. На землях Карпатського підгір’я де проживали підгіряни, домінували в значній мірі дерев’яні римо-католицькі костели. Перші з них вибудовані вже у 15 столітті. Це були будівлі зі стінами у вигляді зрубу, де презбітеріум, закритий трьохбічною апсидою, з’єднувався з навою, що мала вигляд квадрату. Вежі добудовані трохи пізніше. До найстаріших належать костели у Гачові, Бліжньому, Гольцовей, Домарадзу, Гумнісках і Івочу, котрий був перебудований у другій половині 17 ст. Найгарнішіі зі збережених 16-ти вічних знаходяться у Тшчініці, Швєнцанах, Вінаровей, Сенковей і Лібушу. Чотири з них внесені до Світової Культурної Спадщини ЮНЕСКО.
  
Віддзеркалення всіх тих культурних і етнографічних стилів знайшло своє місце у відкритому на території відпочинково-реабілітаційного осередку Карітас у Мичковцах – центр екуменічної культури ім. Яна Павла ІІ. Це є парк мініатюр дерев’яної архітектури, що об’єднує макети костелів і церков. Одним з завдань організації цього парку був показ різноманіття стилів багатої дерев’яної сакральної архітектури, притаманної окремим етнічним групам на територіях теперішнього польсько-словацько-українського пограниччя. Це виняткове місце було відкрите і освячене 16 жовтня 2007 року у 29 річницю вибору Яна Павла ІІ головою Петрової Столиці. Йому воно і присвячене як великому прибічнику поєднання між християнами.
  
На території 0,8 г, на 10 пагорбках у масштабі 1:25 було виставлено 140 макетів найстарших дерев’яних костелів, православних і греко-католицьких церков з теренів південно-східної Польщі, Словаччини і України.
  
Макети були виконані групою осіб під керівництвом Януша Куліга, ремісника з Хмєльніка біля Жешова, а архітектуру місцевості приготував Норберт Пєкарскі з Блізнєго. Доповненням експозиції є музика і релігійні співи, що відповідають певним релігійно-етнічним групам, а також коментар кількома мовами в інформаційному пункті.
  
Показ у мініатюрі сакральних архітектурних стилів є поверненням до минулого. А крім того дерев’яна сакральна архітектура є дуже крихка, підтвердженням чого були недавні пожежі церкви в Опаці, Команьчу чи, напр. костелу у Лібушу. Тому варто її показати.
  
Другою причиною створення Центру Екуменічної Культури (ЦЕК) є спроба іншого погляду в минуле, особливо в цих важких Бєщадських теренах, коли громадсько-політичні антагонізми перекладали у релігійну площину. Бєщади – це регіон, котрий окрім пізнавальних і туристичних цінностей має дуже складну і болісну історію. Відбивається вона ще і до сьогодні у житті небагатьох мешканців, що тут залишились. Для тих, котрі були змушені покинути свою батьківщину після ІІ світової війни спогади про родинний край будять ностальгію, смуток, невимовний жаль. Часто відчуття кривди з приводу примусових переселень будить злість і ненависть до тих, хто одержав їх будинки. Це болюче минуле часто висвітлювалось однобоко і тенденційно.
  
Отже ЦЕК повинен сприяти цьому іншому погляду, що над всім тим, що нас розділювало, над усіма історичними подіями повинна запанувати справжня Любов. Поєднання можна можна творити тільки в Любові. Нехай же ця Любов буде основою всіх міжлюдських відносин. Цю правду нагадує всім, хто входить до ЦЕК напис над головною брамою – ПОНАД УСІМ НЕХАЙ БУДЕ ЛЮБОВ.
  
Обов’язком нинішніх  поколінь є збереження в пам’яті цих зникаючих культур і пошук площин взаємного діалогу, порозуміння і пошанування. Початком такого відношення була наукова сесія, що супроводжувала відкриття Центру Екуменічної Культури. Порушені теми зі сфери:
- історії костелу на Польсько-Словацько-Українському пограниччі
- діалогу сестринських католицько-православних церков
- етнографічної і культурної різнорідності цих теренів
  
Ідея єдності над розділами реалізується у відпочинково-реабілітаційному осередку Карітас у Мичковцях, що називається вже багато років, як „Містечко Любові”. Тут організовується літній відпочинок для дітей з України і Білорусії, серед яких багато є православних чи греко-католиків. Загальні ігри, пікніки з польськими дітьми поєднані з лекціями з історії, культури і релігії, а також традицій. Відповідна атмосфера, що панує в Центрі Екуменічної Культури ім. Яна Павла ІІ, сприяє тому, щоб постійно, знову і знову будувати справжню єдність і екуменізм, що спирається на взаємному порозумінні, без упереджень і стереотипів, а понад усе на справжній ЛЮБОВІ.
opracowal Bohdan Zhukiewicz
photo (zakapior)


Drohobycz II
- cerkiew pod wezwaniem sw. Jerzego.
Jest to jeden z cenniejszych zabytków sakralnej architektury drewnianej ziemi lwowskiej. Cerkiew pochodzi z przelomu XV i XVI wieku, pierwotnie znajdowala sie we wsi Nadiejewo, skad zostala przeniesiona w roku 1656. W 1678 obok cerkwi wzniesiono wolnostojaca dzwonnice. W okresie od XVII do XX byla wielokrotnie remontowana, z zachowaniem oryginalnego stylu, ostatni raz w latach 1974-75. Wzniesiona w calosci z drewna, trójdzielna, z nawa na planie kwadratu. Cala jej bryla otoczona jest daszkiem podpartym rzedem arkad. Nad trzema komponentami budynek (przedsionek, nawa, prezbiterium) umieszczone zostaly cebulaste kopuly. Wnetrze obiektu jest bogato dekorowane. Stefan Medicki wykonal bogato rzezbiony ikonostas, w którym wyrózniaja sie ikony przedstawiajace sw. Pawіa i sw. Jerzego.

Photo...

photo Taras

Slownik
Sladami...

==================
... zwiedzamy...

==================